Весняне підживлення озимої пшениці: повний гід 2025

Середня урожайність озимої пшениці – 45,4 ц/га, за даними Державної служби статистики України. А потенціал сучасних сортів обіцяє 60 і навіть 80 ц/га. У чому ж проблема? Крім погодніх умов, найбільшу роль відіграє удобрення. А саме весне підживлення озимої пшениці найсильніше впливає на кількість та якість урожаю. 

Статистика говорить сама за себе:

• Правильне весняне підживлення підвищує врожай на 20-40%
• Після зими пшениця втрачає до 30% доступного азоту
• Весняні підживлення формують 70% білка в зерні
• Помилки весняного підживлення неможливо виправити пізніше

Агрономи розходяться в думках щодо потрібної кількості весняних підживлень – від двох до п’яти разів, залежно від регіону, стану грунту, якості пшениці, погодніх умов. Доктор біол. наук  С. Хаблак наводить шість схем підживлення озимої пшениці. 

У даній статті ми поговоримо про триразове весняне підживлення озимої пшениці, оптимальне по затрачених грошах та отриманому прибутку. 

Коли розпочинати підживлення озимої пшениці навесні

Успішна весняна підкормка озимої пшениці передбачає проведення трьох основних етапів:

1. Перше весняне азотно-калійне підживлення — по мерзлоталому ґрунту у фазу весняного кущення
2. Друге весняне азотно-калійне підживлення — на початку виходу рослини в трубку
3. Третє весняне азотно-калійне підживлення — позакореневе підживлення в фазу колосіння

Додатково проводяться підживлення по листу разом із фунгіцидними препаратами.

Оптимальні терміни підживлення пшениці навесні по регіонах України

Південні регіони:

• Перше підживлення: 15-25 лютого
• Друге підживлення: 1-15 березня
• Третє підживлення: 5-15 травня

Центральні регіони:

• Перше підживлення: 1-15 березня
• Друге підживлення: 15-31 березня
• Третє підживлення: 10-20 травня

Північні регіони:

• Перше підживлення: 15-31 березня
• Друге підживлення: 1-15 квітня
• Третє підживлення: 20-30 травня

Важливо пам'ятати: У Лісостеповій зоні відновлення весняної вегетації настає у березні-квітні. У роки з ранньою весною перше підживлення проводять меншими нормами азотних добрив, а в роки з пізньою весною норму збільшують. У зоні Степу перше підживлення рекомендується проводити по мерзлоталому ґрунту в кінці лютого, а друге — з середини березня по першу декаду квітня.

Перше підживлення пшениці по мерзлоталому грунту

Перше підживлення пшениці по мерзлоталому — основа успішного вирощування озимої пшениці. Воно проводиться в момент, коли ґрунт ще мерзлий, але сніг уже тане або його шар мінімальний.

Мета першого підживлення

• Відновити ростові процеси після зими
• Компенсувати втрати азоту (вимивання, денітрифікація)
• Стимулювати кущіння та утворення продуктивних стебел
• Забезпечити формування потужної кореневої системи

Коли проводити перше підживлення озимої пшениці

• Середньодобова температура повітря стійко тримається вище +5°C
• Фаза розвитку: стадія кущення (BBCH 21-24)
• Візуальні орієнтири: розпочалося відновлення вегетації (позеленіння листя, з'явилися нові пагони)

Які добрива для пшениці навесні використовувати 

Під час першого весняного підживлення українські агрономи рекомендують вносити 30-40 % потрібних азотних добрив та 20 % потрібного калію. При цьому, якщо рослини погано перезимували і посіви слабкі і рідкі або весна пізня, для удобрення омизої пшениці навесні потрібно збільшити перше підживлення азотом до 55%, друге – скоротити до 35%.

Аміачна селітра (34% N)

• Норми внесення: 120-180 кг/га
• Переваги: швидка дія, працює при низьких температурах
• Мінуси: підкислює ґрунт

КАС-32 (32% N)

• Норма внесення: 160-250 л/га
• Застосовується тільки при температурі повітря вище +5°C
• Переваги: рівномірне внесення, швидке засвоєння
• Спосіб внесення: поверхнево-інжекторно

Карбамід (46% N)

• Норма внесення: 90-130 кг/га
• Обов'язково загортати в ґрунт
• Переваги: економічно вигідний варіант

Сульфат амонію (21% N, 24% S)

• Норма внесення: 100-150 кг/га
• Додає сірку, яка покращує ефективність азотного живлення

Екоплант (30% K, 15% S)

• Норма внесення: 60-70 кг/га
• Переваги: розкислює грунти після селітри, захищає від заморозків
• Потрібно загортати в грунт

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 

Свидинюк І., канд. с.-г. наук, зазначає, що раннє внесення азотних добрив на добре розвинутих, розкущених густих посівах може значно збільшити непродуктивне кущіння з утворенням пагонів підгону. Це ослаблює розвиток продуктивних стебел і створює загрозу вилягання. Обов’язково консультуйтеся зі своїм агрономом.

Друге удобрення озимої пшениці навесні 

Друге підживлення проводиться на етапі виходу в трубку, фаза першого вузла (BBCH 31-32). Цей час критично важливий для високого урожаю.

Мета другого весняного підживлення озимої пшениці

• Допомогти рослині заложити великий і повноцінний колос
• Підштовхнути ріст бокових пагонів для збільшення врожаю
• Зміцнити рослину перед посухою та можливими заморозками
• Забезпечити живленням на етапі активного росту стебла

Коли проводити друге підживлення озимої пшениці

• Фаза розвитку: початок виходу в трубку (BBCH 31-32)
• Візуальні орієнтири: сформовані 3-4 стебла на рослині, стебла 15-20 см

Які добрива використовувати для другого підживлення пшениці навесні

Під час другого підживлення пшениці навесні, в фазі виходу в трубку, потрібне комплексне живлення. Особливу роль відіграють азотні добрива (50-60% усієї норми) та калійні добрива (30%).

• Карбамід: 180 кг/га (82 кг азоту)
• Екоплант: 100 кг/га (30 кг калію + 15 кг сірки + 6 кг фосфору + мікроелементи)
• Альтернатива: NPK 20:10:10 — 200 кг/га

Третє позакореневе підживлення озимої пшениці по листу

Третє підживлення проводиться від періоду колосіння (BBCH 51-59) до початку молочної стиглості (BBCH 70-75). Воно підвищує якість зерна, збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків та підвищує інтенсивність фотосинтезу.

Мета третього підживлення озимої пшениці по листу

• Сприяти повноцінному наливанню та дозріванню зерна
• Підвищити якість зерна – більше білка і клейковина кращої якості
• Розкрити весь потенціал колоса для максимального врожаю
• Підгодувати рослину через листя, коли коріння важко всмоктує добрива через суху землю

Коли проводити третє підживлення озимої пшениці 

• Фаза розвитку: фаза колосіння (BBCH 51-59) 
• Візуальні орієнтири: перший колосок помітний над піхвою прапорцевого листка

Які добрива використовувати для третього (позакореневого) підживлення

Під час цього підживлення озимої пшениці по листу критично важливі мікроелементи. Також вносимо решту азотних добрив (10-15%).

• Карбамід: розчин 10-15% (10-15 кг на 100 л води)
• Сульфат калію: 1-3% (1-3 кг на 100 л води)
• Мікродобрива: 1-2 л/га
• Прилипач: обов'язково (0,1% від об'єму)

Правила проведення обприскування

• Час: рано вранці (6-9 годин) або ввечері (18-21 година)
• Температура повітря: не вище +25°C
• Вологість: мінімум 60%
• Розмір краплі: середній (200-300 мікрон)
• Тиск: 2-3 атм

ВАЖЛИВО: Обов'язково перевіряйте сумісність із засобами захисту рослин!

Як розрахувати норму добрив для весняної підкормки

Базова потреба: 35 кг азоту на 1 тонну планового врожаю

Приклад розрахунку для врожайності 6 т/га:

• Потреба в азотних добривах: 6 т × 35 кг = 210 кг N/га
• З урахуванням коефіцієнту засвоєння (65%): 210 ÷ 0,65 = 320 кг N/га
• Розподіл по підживленнях:
  • Перше: 100 кг N/га (31%)
  • Друге: 188 кг N/га (59%)
  • Третє: 32 кг N/га (10%)

Корегування норм внесення залежно від умов

• Тип ґрунту: на піщаних ґрунтах норму збільшують на 15-20%
• Попередник: після бобових зменшують на 20-30 кг N/га
• Органіка: якщо вносили гній — мінус 30-40 кг N/га
• Стан посівів: ослаблені посіви — плюс 15-20%

Найпоширеніші помилки при весняному підживленні пшениці озимої

За багато років роботи з аграріями ми помітили, що навіть досвідчені фермери часто повторюють одні й ті ж помилки у весняному підживленні. Ці помилки можуть коштувати значної частини врожаю, тому важливо їх знати і уникати.

Помилка №1: Пізнє перше підживлення

Іноді господарі чекають, поки ґрунт повністю відтане і "підсохне", щоб техніка могла без проблем зайти в поле. Це природне бажання, але воно може дорого коштувати. Коли ми запізнюємося з першим підживленням, рослини вже почали активну вегетацію без достатньої кількості азоту.

У результаті пшениця не може сформувати оптимальну кількість продуктивних стебел — основу майбутнього врожаю. Азот, внесений пізніше, вже не може вплинути на кущіння, оскільки цей процес майже завершився. Втрати врожаю можуть досягати 15-20%.

Рішення: Починайте підживлення по мерзлоталому ґрунту, навіть якщо це здається незручним. Використовуйте техніку з низьким тиском на ґрунт або вибирайте сприятливі погодні вікна.

Помилка №2: Тільки азотні добрива

"Пшениця любить азот" — це правда, але не вся правда. Часто фермери зосереджуються виключно на азотних добривах, забуваючи про інші елементи живлення. Це схоже на спробу побудувати будинок, використовуючи тільки цемент без арматури.

Без калію рослини стають слабкими, не витримують власну вагу і полягають. Так, за даними науковців ІКОСГ НААН, співвідношення азоту і калію для високого врожаю має бути 1:0,75. Без мікроелементів погіршується засвоєння того ж азоту. Без сірки знижується синтез білків, що напряму впливає на якість зерна. Результат: полягання посівів, погана якість зерна, знижена стійкість до хвороб та несприятливих умов.

Рішення: Використовуйте комплексні схеми живлення. Наприклад, разом з азотними добривами вносьте калійні та мікродобрива (Екоплант). Це забезпечить збалансоване живлення і максимальну віддачу від кожного кілограма внесених добрив.

Купити комплексне добриво з калієм "Екоплант"

Помилка №3: Передозування азотом

"Більше = краще" — це хибне мислення, яке може зруйнувати весь сезон. Деякі фермери, прагнучи отримати рекордний врожай, перебільшують з азотними добривами. Але рослини, як і люди, можуть "переїсти".

Надлишок азоту призводить до жирування — рослини нарощують зелену масу на шкоду формуванню зерна. Стебла стають слабкими, посіви полягають, затримується дозрівання. А ще надлишковий азот вимивається в підземні води, нанося шкоду екології та гаманцю фермера. Ризики включають: полягання, затримку дозрівання, погіршення якості зерна та втрати коштів.

Рішення: Дотримуйтесь наукових норм — не більше 180 кг N/га за весь сезон. Краще зробити точну діагностику потреб рослин, ніж "стріляти наосліп" завищеними дозами.

Головне про підживлення озимої пшениці навесні

Ключові принципи успіху:

• Три етапи = гарантія успіху — кожне підживлення має свою мету та оптимальні терміни
• Своєчасність важливіше кількості — краще менше, але в потрібний час
• Комплексний підхід — азот + калій + мікроелементи дають максимальний результат
• Діагностика стану посівів — основа для корегування норм внесення

Правильно проведена весняна підкормка озимої пшениці — це інвестиція, яка окупиться підвищенням врожайності на 20-40% та покращенням якості зерна. Пам'ятайте: помилки весняного періоду неможливо виправити пізніше, тому підходьте до цього питання максимально відповідально.

Плануєте максимальний врожай? Переглядайте каталог добрив для пшениці та обирайте якісні препарати для кожного етапу підживлення. А в нашому наступному гіді ви дізнаєтесь, як правильно підготувати пшеницю до зими з осіннім удобренням.

Ця стаття носить ознайомчий та рекомендаційний характер. Порадьтеся зі своїм агрономом для ухвалення рішень щодо весняного підживлення озимої пшениці.

Ілюстративний матеріал – із сайту “Скажений агроном”

Читайте також: 

• Добрива для озимої пшениці: простий гайд для початківців
• Сульфат калію: все про добриво калій сірчанокислий для гарного врожаю